Село Немиринці розташоване в
середній частині Волино – Подільської височини, біля річки Ікви, притоки
Південного Бугу. Воно знаходиться за 18
км від районного центру міста Старокостянтинова.
Його заснування відноситься до часів
ХVІІ століття. Земля, де виникло поселення, пізніше село Немиринці, належало
члену польського сейму Немирі. За прізвищем власника землі населений пункт
названо Немиринці. До 1861 року всі жителі села
були селянами – кріпаками, що працювали на поміщицьких землях. Земля з
людьми продавалась з рук одного поміщика іншому. Перед революцією воно було поділено на дві частини: східну і
західну. Східна частина – володіння
поміщика Перунського , а західна – поміщика Романова, який проживав у
Петербурзі і приїжджав у село лише на відпочинок.
У 1918 році в селі була встановлена
радянська влада, а під час загарбання України німецькими окупантами влада
перейшла до рук багатіїв. У 1919 році під час рейду на Проскурів під
керівництвом Щорса було відновлено радянську владу.
1921 рік – створення сільського
земельного комітету при волосному виконкомі, який займався розподілом землі для
селян. Повна колективізація в селі була закінчена в 1934 р. колгосп носив назву
«Комуна».
12 липня 1941 року Немиринці було
окуповано німецькими фашистськими військами. За період окупації господарство
спустошене, будівлі зруйновані, знищено сільськогосподарський реманент.
Весна 1944 року принесла визволення
рідному селу. Жителі активно включились у післявоєнну відбудову.
Класна народна школа в селі Немиринці
була заснована в 1863 році, в якій навчались діти с.Немиринець та навколишніх
сіл: Берегелі, Деркачі, Жеребки, Лашки.
У 1926 році початкова школа була
перетворена в семирічну, а в 1935 р. – в
середню.
1989 рік – збудовано нове приміщення навчального закладу на 464
учні.
У 90-ті роки ХХ століття школа отримала статус загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів, а з 2008 року на базі закладу
діє Немиринецький освітній округ.
2012 рік- проведено газифікацію села.
Немиринецька
